клятий — [кл’а/тией] м. (на) тому/ т ім, мн. т і … Орфоепічний словник української мови
клятий — (такий, якого проклинають, клянуть), огидний, ненависний, нестерпний, упертий … Словник синонімів української мови
клятий — прикметник … Орфографічний словник української мови
проклятий — I прокл ятий а, е. 1) часто лайл.Якого сильно проклинають, жорстоко засуджують, дуже ненавидять; клятий. || розм. Який докучає, викликає досаду. 2) у знач. ім. прокля/тий, того, ч.; прокля/та, тої, ж. Людина, яку проклинають, жорстоко засуджують … Український тлумачний словник
проклятий — дієприкметник від: проклясти проклятий прикметник клятий; ненависний … Орфографічний словник української мови
охаблений — а, е, зах. Осоружний. •• Ді/дько охабле/ний лайл. клятий біс … Український тлумачний словник
тристенний — Тристенний: болотяний чорт [19] дідько [22] осоружний, падлючий [II] тут у розумінні «клятий» [IV] чорт (болотяний) [VI] чорт [III] … Толковый украинский словарь
проклятий — (якого проклинають, суворо засуджують; ужив. як лайливе слово), клятий, триклятий, проклятущий, триклятущий … Словник синонімів української мови
упертий — I = впертий (який намагається все чинити по своєму, не піддається впливові), непоступливий, непіддатливий, неподатливий, незгідливий, незгідний, незговірливий; затятий, запеклий, клятий, забісований (особливо впертий); міднолобий (безглуздо… … Словник синонімів української мови